Завідувач відділу: БУЛАТ Анатолій Федорович, академік НАН України;

 Вчений секретар відділу: КЛЮЄВ Едуард Сергійович, кандидат технічних наук, старший дослідник.

 

Кількість співробітників на теперішній час – 18, з них

3 – доктори наук;

8 – кандидати наук.

 

Хронологія

 Керівник підрозділу 

Короткий опис результатів

 

 Відділ проблем розробки рудникових родовищ та комплексного використовування сировини (1975-1979, м. Кривий Ріг)


1973-1975 рр.

 

МАЛАХОВ 
Георгій Михайлович
академік НАН України
(1907 – 2001)

Працюючи у Криворізькому басейні, Г.М. Малахов разом з колегами впродовж 50 років проводив дослідження в галузі теорії гірського тиску і керування ним при гірничих роботах. Він заміряв напружений стан гірських порід у верхній частині земної кори до глибин 1100-1200 м, як поза зоною впливу очисних робіт, так і в зоні, що становить значний науковий і практичний інтерес. Ці дослідження послугували базою для докорінного удосконалення методів розробки потужних родовищ і у 1970 р. були відзначені Державною премією УРСР.

Останні важливі дослідження академіка Малахова стосувалися циклічно-потокової технології видобування міцних руд і магнетитових кварцитів. За ці новації Г.М. Малахову із співавторами було присуджено премію імені В.І. Вернадського (1987).


 

Відділ проблем розробки родовищ на великих глибинах (1975-по теперішній час)

 1975-1990 рр.

 

ГРЕЦИНГЕР
Борис Євгенович
доктор технічних наук, професор
(1927 – 1997)

 

У відділі велися дослідження для рудних шахт щодо застосування прогресивного керованого торцевого випуску руди. Були розроблені розрахункові схеми по визначенню зусиль переміщення щита під заваленими породами з урахуванням впливу висоти підповерху, а також схеми відбиття основної маси руди в блоці на компенсаційний простір і в затиснутому середовищі.

Для вугільних шахт були розгорнуті роботи з пошуку нових технічних рішень і методів визначення раціональних параметрів технологічних схем розробки вугільних пластів, що залягають в складних гірничо-геологічних умовах великих глибин і визначення гірничотехнічних факторів, що впливають на вибір основних проектних рішень. Розширено дослідження із застосування нетрадиційної технології розробки вугільних пластів з попереднім мікробіологічним їх знеміцненням. Досліджено управління загазованості гірничих виробок з вивченням аерогазодинамічних процесів в межах виїмкової дільниці і безпосередньо очисного вибою. Розроблено пінний та конденсаційний способи боротьби з пилом і поліпшення стану середовища при різних технологічних процесах.


 1990-по теперішній час

БУЛАТ
Анатолій Федорович

академік НАН України
(нар. 1947)

Співробітниками відділу встановлені закономірності протікання геомеханічних процесів у вугільному пласті при формуванні зон підвищених напружень і зниження рівня їх концентрації під впливом малоенергоємних впливів, що призводять до активізації процесу руйнування привибійної частини очисного вибою за рахунок енергії пружних деформацій, накопичених масивом. Розроблено способи впливу на зони підвищених напружень, які отримали схвалення Центральної комісії з раптових викидів вугілля, породи і газу і пройшли промислову перевірку на крутих вугільних пластах всіх трьох виробничих об'єднань Центрального району Донбасу. Використання розробок забезпечило підвищення навантаження на очисний вибій за рахунок зняття обмежень за чинником гірського тиску і викидонебезпечності пласта. Результати цих досліджень увійшли в «Інструкцію з управління гірським тиском в очисних і підготовчих виробках при розробці вугільних пластів з кутами падіння понад 350», затверджену Мінвуглепромом УРСР.

У відділі отримують розвиток роботи, спрямовані на комплексне використання сировини. З цією метою при відділі створюється структурна лабораторія фізико-хімічних і біотехнологічних методів управління станом гірського масиву і комплексного використання сировини. Колективом цієї лабораторії була розроблена математична модель взаємозв'язку набухання, усаджування і пластифікації вугілля при фізико-хімічних впливах. Розроблено та впроваджено на шахтах новий спосіб запобігання викидам вугілля і газу при розтині крутих пластів. Проведена обробка пласта фізико-хімічними розчинами і гідроімпульсними впливами показала, що в результаті фазових змін і структурно-порових перетворень міцнісні і деформаційні властивості вугілля змінюються більше, ніж на 23%. Цей напрямок одержав подальший розвиток при розробці заходів, спрямованих на боротьбу з раптовими викидами вугілля і газу.

У відділі також проводяться дослідження з електророзрядного руйнування гірських порід різної структури для підвищення їх тріщинуватості і поліпшення дегазаційних властивостей свердловин для видобутку метану. На основі проведених досліджень були встановлені закономірності дії електророзрядного впливу на структурні і фізико-механічні властивості досліджуваних порід.

В рамках виконання бюджетної тематики розроблено методичний підхід до реструктуризації підприємств Мінвуглепрому в енергокомплекси з глибокою термообробкою низькосортного вугілля з отриманням синтетичного рідкого палива або синтез-газу. За результатами експериментів зрідження вугілля отримана рідка фракція - продукт гідрогенізації, яка після очистки є аналогом високооктанового бензину А-98. В рамках цієї роботи здійснені теоретичні дослідження процесів термодеструкції вугілля та вугільного шламу (відходів збагачення вугілля), виявлені залежності виходу продуктів реакції від параметрів процесу, розроблено економіко-математичну модель створення теплоенергокомплексов і супутніх виробництв: газифікації, гідрогенізації, виробництва електроенергії та будівельних матеріалів.