27 жовтня 2022 р. в Інституті геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України пройшла ХХ щорічна Міжнародна конференція молодих учених «Геотехнічні проблеми розробки родовищ», яка проводиться з 2003 року за підтримки Національної академії наук України, керівництва та Ради молодих учених Інституту.
Участь в конференції взяли молоді учені та спеціалісти установ НАН та МОН України і інших країн, а також виробничих підприємств, серед яких:
- Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (м. Дніпро, Україна),
- Tashkent institute of іrrigation and аgriculture mechanization еngineers «National research university» (Tashkent, Uzbekistan),
- НТУ «Дніпровська політехніка» МОН України (м. Дніпро, Україна),
- ДВНЗ «Дніпровський державний технічний університет» (м. Кам'янське, Україна),
- ТОВ «Джорджиан Манганез» (Тбілісі, Грузія),
- ДВНЗ «Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля» (м. Луганськ, Україна),
- НАО «Карагандинський технічний університет імені Абилкаса Сагінова» (м. Караганда, Казахстан),
- ДВНЗ «Центральноукраїнський національний технічний університет» (м. Кропивницький, Україна),
- ДВНЗ «Криворізький національний університет» МОН України (м. Кривий Ріг, Україна),
- Група компаній «КАІ» (Кривий Ріг, Україна),
- Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне, Україна),
- ДВНЗ «Львівський державний університет безпеки життєдіяльності» (м. Львів, Україна),
- НУ «Запорізька політехніка» (м. Запоріжжя, Україна),
- Дніпровський державний аграрно-економічний університет (м. Дніпро, Україна),
- Казахський національний дослідницький технічний університет імені К.І. Сатпаєва (Республіка Казахстан),
- Стамбульський технічний університет (м. Стамбул, Туреччина).
Учасники конференції
Традиційно конференцію було відкрито вітальним словом представників апарату управління Інституту. Було відзначено, що конференція отримала статус міжнародної за рахунок збільшення кількості закордонних учасників, відмічено високий рівень підготовки доповідей та висловлено побажання успіхів доповідачам в роботі конференції та наукових дослідженнях, наголошено про необхідність продовження проведення конференцій у наступні роки.
Вітальне слово вченого секретаря інституту доктора технічних наук, професора Шевченка В.Г.
В рамках конференції із цікавою доповіддю щодо перспективних напрямків плазмового руйнування гірських порід виступив Голова організаційного комітету конференції доктор технічних наук, професор Четверик М.С.
Всього було заслухано 23 доповіді.
На засіданні конференції розглядались актуальні питання для гірничої науки та потреб гірничодобувного комплексу. До їх числа відносяться:
- наукове обґрунтування вибору показників метаморфізму для прогнозу небезпечних властивостей вугільних шахтопластів;
- перспективи плазмохімічного перетворення вуглецевмісних техногенних залишків;
- проблеми розробки родовищ корисних копалин підземним і відкритим способом;
- проблеми підвищення енергоефективності та безпеки поверхневих дегазаційних систем;
- обґрунтування технології використання сировини для енергетики, що акумульована у сховищах відходів вуглезбагачення;
- експериментальні дослідження розділення гірничої маси в полі вібраційних сил за питомою вагою;
- дослідження доцільності використання інноваційного виду кріплення із композитних матеріалів в умовах ШУ «Покровське»;
- проблеми застосування ресурсозберігаючих технологій на автомобільному транспорті задіяному в гірничодобувній промисловості;
- проблематика проєктування нових конструкцій бурових доліт;
- екологічні проблеми ведення гірничих робіт при відвалоутворенні затопленого простору кар’єру в умовах зсувоутворення і осідання відвальної маси;
- обґрунтування технології формування мезорельєфу із застосуванням метальної установки при відкритій розробці пологих родовищ;
- перспективні напрямки підвищення енергетичного забезпечення в Туреччині;
- обґрунтування технологічних схем супутнього виймання підземних вод та їх очищення;
- перспективні напрямки використання бурого вугілля України та інші.
Проведення такої конференції є традиційним для інституту, де наукова молодь має можливість представити на розгляд наукової громадськості результати своєї роботи, набути досвіду публічних обговорень матеріалів досліджень і поділитися з колегами думками щодо правильності обраного напрямку, планування та методичного забезпечення своїх науково-дослідних робіт.
