Завідувач відділу: БАБІЙ Катерина Василівна, доктор технічних наук

 Вчений секретар відділу: МАЛЄЄВ Євгеній Володимирович

 

 Нині відділ налічує 27 співробітників, з них 21 наукові співробітники, з яких:

  • 6 доктори технічних наук;
  • 5 кандидатів технічних наук.

 

Хронологія

 Керівник підрозділу 

Короткий опис результатів

1962-1983 рр.

Відділ безперервних процесів гірничих робіт 


1962-1966 рр.

 

НОВОЖИЛОВ
Михайло Галактіонович
доктор технічних наук, професор
(1911 – 1997)

Під науковим керівництвом професора М.Г. Новожилова для умов кар'єрів Кривого Рогу були розроблені циклічно-потокова технологія (ЦПТ) з грохотильними установками; підривання високих уступів у затиснутому середовищі з їх пошаровим відпрацюванням; були отримані суттєві результати по розробці та застосуванню потокової технології відкритих гірничих робіт з використанням комплексу машин безперервної дії для родовищ з м'якими покриваючими породами (багатоковшових екскаваторів, стрічкових конвеєрів, транспортно-відвальних мостів та консольно-стрічкових відвалоутворювачів), що дозволяє збільшити продуктивність гірничих робіт в 2 рази порівняно з технікою циклічної дії.


1966-1981 рр.

 

ТАРТАКОВСЬКИЙ
Борис Миколайович
доктор технічних наук, професор
(1927 – 1981)

В цей період відділ був спрямований як на розробку нової технології, так й на створення комплексу машин. Виконаний комплекс робіт з розкриття горизонтів, інтенсифікації вибухової руйнації гірських порід, розроблені нові конструкції конвеєрів. Це  дозволило розробити технічні завдання на декілька дослідно-промислових ділянок циклічно-потокової технології з грохотильними установками для кар'єрів. Реалізовано проект в 1971 році на створення дослідно-промислової ділянки циклічно-потокової технології в кар'єрі №1 НКГЗК з розкриттям горизонтів шляхом розташування конвеєра по тимчасово неробочому борту кар'єру в крутій траншеї; у 1973 році введена в експлуатацію циклічно-потокова технологія з конусними дробарками та розкриттям горизонтів похилим стволом на кар'єрі ІнГЗК. Проводилися наукові та конструкторські роботи зі створення потужнішого фрезерного екскаватора на Балакхівському вугільному розрізі комбінату «Олександріявугілля»; створено експериментальний зразок пересувної грохотильно-перевантажувальної установки для впровадження її в комплексах ЦПТ на кар'єрі НКГЗК.

Борис Миколайович був організатором Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій з відкритої розробки родовищ при ІГТМ АН УРСР.

Тартаковському Борису Миколайовичу за розробку та впровадження на кар’єрах Кривбасу циклічно-потокової технології присуджена (посмертно) Державна премія України.


 1981-1987 рр.

ШАПАР
Аркадій Григорович

доктор технічних наук, професор
(1936 – 2021)

Продовжувалися дослідження в галузі оптимізації циклічно-потокової технології до різних гірничо-геологічних умов. Були розроблені Рекомендації щодо вибору типу, визначення параметрів та режиму роботи обладнання за циклічно-потокової технології гірничих робіт. Роботи з впровадження ЦПТ були продовжені, в основному, для кар'єрів ПЗ Якуталмаз та кар'єра «М» в Узбекистані. Було розпочато роботи зі створення технології гірничих робіт на кар'єрах Кривбасу з внутрішнім відвалом. Збільшився обсяг досліджень, спрямованих на охорону довкілля.


З 1983 року

Відділ геомеханічних основ технологій відкритої розробки родовищ

В 1987 році

Утворення на базі відділу Інституту проблем природокористування та екології

Після відокремлення більшої частини фахівців відділ був збережений завдяки зусиллям директора акад. АН УРСР Потураєва В.М. Завідувачем відділу було призначено доктора техн. наук Четверика М.С.

1987-2020 рр.

ЧЕТВЕРИК
Михайло Сергійович
доктор технічних наук, професор
(нар. 1935)

В цей період у відділі розроблено методику екологічного обстеження техногенних об'єктів гірничодобувних підприємств, та на її основі прогнозна оцінка зміни екологічної ситуації в регіоні та шляхи її покращення. Теоретично обґрунтовано нову технологію експлуатації шламосховищ, при якій одночасно з їх заповненням здійснюється розчищення та використання відходів. На основі теоретичних розробок по цьому напрямку було виконано проект для Марганецького ГЗК  по вийманню вмістимого (марганцю) в хвостосховищі балки Бабуріна, який впроваджено в виробництво. Розроблені технологічні схеми щодо гірничо-технічної (відновлення мезорельєфу) і пошарової біологічної рекультивації земель з відновленням гідрорежиму ґрунтів.

Мав розвиток новий напрямок діяльності – маркшейдерська справа при підземних і відкритих способах видобутку корисних копалин. Розроблено теорію зсуву земної поверхні та газоводонасиченого підробленого масиву при підземній виїмці вугілля. Вперше встановлена швидкість розвитку деформацій в  підробленому гірському масиві для різних типів порід.

Мав подальший розвиток напрямок щодо вдосконалення циклічно-потокової технології. Розроблено рекомендації щодо введення в експлуатацію циклічно-потокової технології на Первомайському кар’єрі ПівнГЗК (1981р.). Крім того розроблено технологію попереднього збагачення руди в кар'єрах в комплексі з ЦПТ, яка передбачає застосування в кар'єрі механізованих пристроїв для підвищення якості вихідної руди, що дозволяє збільшити виробництво залізорудного концентрату за тих же потужностей обладнання.


В 2019 році

Приєднання до відділу структурних підрозділів Інституту:

  • відділ фізико-механічних основ гірничого транспорту,
  • лабораторію проблем рейкового транспорту,
  • відділ механіки вибуху гірничих порід.

2020-по теперішній час

БАБІЙ
Катерина Василівна
член-кореспондент НАН України,
доктор технічних наук
(нар. 1979)

 Відділ продовжує вдосконалювати існуючі і розробляти нові технології видобутку, переробки та транспортування гірничої маси при відкритому способі розробки родовищ, зокрема техногенних; розробляти нові способи підриву гірничого масиву; розробляти нові конструкції крутопохилих конвеєрів; вдосконалювати структурні елементи залізничного транспорту; обґрунтовувати технології та технологічні комплекси з відновлення мезорельєфу та вдосконалює способи рекультивації порушених земель; оцінює вплив гірничодобувних робіт на екологічний стан регіону. Крім того в рамках господарської тематики ведуться роботи щодо моніторингу впливу підземних та відкритих гірничих робіт на геомеханічний та гідрогеологічний стан масиву тощо.