Завідувач відділу: БАБІЙ Катерина Василівна, доктор технічних наук
Вчений секретар відділу: МАЛЄЄВ Євгеній Володимирович
Нині відділ налічує 27 співробітників, з них 21 наукові співробітники, з яких:
- 6 доктори технічних наук;
- 5 кандидатів технічних наук.
Хронологія |
Керівник підрозділу |
Короткий опис результатів |
1962-1983 рр. |
Відділ безперервних процесів гірничих робіт |
|
1962-1966 рр. |
НОВОЖИЛОВ |
Під науковим керівництвом професора М.Г. Новожилова для умов кар'єрів Кривого Рогу були розроблені циклічно-потокова технологія (ЦПТ) з грохотильними установками; підривання високих уступів у затиснутому середовищі з їх пошаровим відпрацюванням; були отримані суттєві результати по розробці та застосуванню потокової технології відкритих гірничих робіт з використанням комплексу машин безперервної дії для родовищ з м'якими покриваючими породами (багатоковшових екскаваторів, стрічкових конвеєрів, транспортно-відвальних мостів та консольно-стрічкових відвалоутворювачів), що дозволяє збільшити продуктивність гірничих робіт в 2 рази порівняно з технікою циклічної дії. |
1966-1981 рр. |
ТАРТАКОВСЬКИЙ |
В цей період відділ був спрямований як на розробку нової технології, так й на створення комплексу машин. Виконаний комплекс робіт з розкриття горизонтів, інтенсифікації вибухової руйнації гірських порід, розроблені нові конструкції конвеєрів. Це дозволило розробити технічні завдання на декілька дослідно-промислових ділянок циклічно-потокової технології з грохотильними установками для кар'єрів. Реалізовано проект в 1971 році на створення дослідно-промислової ділянки циклічно-потокової технології в кар'єрі №1 НКГЗК з розкриттям горизонтів шляхом розташування конвеєра по тимчасово неробочому борту кар'єру в крутій траншеї; у 1973 році введена в експлуатацію циклічно-потокова технологія з конусними дробарками та розкриттям горизонтів похилим стволом на кар'єрі ІнГЗК. Проводилися наукові та конструкторські роботи зі створення потужнішого фрезерного екскаватора на Балакхівському вугільному розрізі комбінату «Олександріявугілля»; створено експериментальний зразок пересувної грохотильно-перевантажувальної установки для впровадження її в комплексах ЦПТ на кар'єрі НКГЗК. Борис Миколайович був організатором Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій з відкритої розробки родовищ при ІГТМ АН УРСР. Тартаковському Борису Миколайовичу за розробку та впровадження на кар’єрах Кривбасу циклічно-потокової технології присуджена (посмертно) Державна премія України. |
1981-1987 рр. |
ШАПАР |
Продовжувалися дослідження в галузі оптимізації циклічно-потокової технології до різних гірничо-геологічних умов. Були розроблені Рекомендації щодо вибору типу, визначення параметрів та режиму роботи обладнання за циклічно-потокової технології гірничих робіт. Роботи з впровадження ЦПТ були продовжені, в основному, для кар'єрів ПЗ Якуталмаз та кар'єра «М» в Узбекистані. Було розпочато роботи зі створення технології гірничих робіт на кар'єрах Кривбасу з внутрішнім відвалом. Збільшився обсяг досліджень, спрямованих на охорону довкілля. |
З 1983 року |
Відділ геомеханічних основ технологій відкритої розробки родовищ |
|
В 1987 році |
Утворення на базі відділу Інституту проблем природокористування та екології |
Після відокремлення більшої частини фахівців відділ був збережений завдяки зусиллям директора акад. АН УРСР Потураєва В.М. Завідувачем відділу було призначено доктора техн. наук Четверика М.С. |
1987-2020 рр. |
ЧЕТВЕРИК |
В цей період у відділі розроблено методику екологічного обстеження техногенних об'єктів гірничодобувних підприємств, та на її основі прогнозна оцінка зміни екологічної ситуації в регіоні та шляхи її покращення. Теоретично обґрунтовано нову технологію експлуатації шламосховищ, при якій одночасно з їх заповненням здійснюється розчищення та використання відходів. На основі теоретичних розробок по цьому напрямку було виконано проект для Марганецького ГЗК по вийманню вмістимого (марганцю) в хвостосховищі балки Бабуріна, який впроваджено в виробництво. Розроблені технологічні схеми щодо гірничо-технічної (відновлення мезорельєфу) і пошарової біологічної рекультивації земель з відновленням гідрорежиму ґрунтів. Мав розвиток новий напрямок діяльності – маркшейдерська справа при підземних і відкритих способах видобутку корисних копалин. Розроблено теорію зсуву земної поверхні та газоводонасиченого підробленого масиву при підземній виїмці вугілля. Вперше встановлена швидкість розвитку деформацій в підробленому гірському масиві для різних типів порід. Мав подальший розвиток напрямок щодо вдосконалення циклічно-потокової технології. Розроблено рекомендації щодо введення в експлуатацію циклічно-потокової технології на Первомайському кар’єрі ПівнГЗК (1981р.). Крім того розроблено технологію попереднього збагачення руди в кар'єрах в комплексі з ЦПТ, яка передбачає застосування в кар'єрі механізованих пристроїв для підвищення якості вихідної руди, що дозволяє збільшити виробництво залізорудного концентрату за тих же потужностей обладнання. |
В 2019 році |
Приєднання до відділу структурних підрозділів Інституту:
|
|
2020-по теперішній час |
БАБІЙ |
Відділ продовжує вдосконалювати існуючі і розробляти нові технології видобутку, переробки та транспортування гірничої маси при відкритому способі розробки родовищ, зокрема техногенних; розробляти нові способи підриву гірничого масиву; розробляти нові конструкції крутопохилих конвеєрів; вдосконалювати структурні елементи залізничного транспорту; обґрунтовувати технології та технологічні комплекси з відновлення мезорельєфу та вдосконалює способи рекультивації порушених земель; оцінює вплив гірничодобувних робіт на екологічний стан регіону. Крім того в рамках господарської тематики ведуться роботи щодо моніторингу впливу підземних та відкритих гірничих робіт на геомеханічний та гідрогеологічний стан масиву тощо. |
- Попередня
- Наступна >>